Подорож з дитиною: підйом в гори із немовлям

Іванна Коваль веде яскравий акаунт в Instagram, наповнений любов'ю до її маленької донечки, подорожей, малювання та створення кондитерських шедеврів. Ми попросили її поділитися досвідом першої подорожі з малюком у гори і розкрити деякі організаційні лайфхаки (звісно, не обійшлося і без слінгів).


Ми з чоловіком дуже любимо подорожувати, а особливо - в гори. З народженням донечки стали більше думати про те, як організовувати подорож для нас трьох. Адже є речі, які є неймовірними для подорожей: мамине молочко, любов і турбота, а також слінг і одяг для годування.

Подорожувати ми почали з 2-х місячною донечкою до Ужгорода через мальовничі гори, але тоді ми зупинилися лише помилуватися і зробити фото, проїжджаючи машиною. З того часу і почалося знайомлення малих оченят зі світом.


Першою нашою гірською вершиною стала Говерла. Нашій малечі було тоді 4,5 місяці. Коли ми під’їхали до точки, звідки мали починати шлях, місцеві нас налякали, що буде гроза, і радили відмовитись від підйому з дитиною. Я вагалася і, як мама, переживала, але потім усім серцем відчула, що все буде добре, і так воно і було. Тож раджу прислухатися і довіряти собі. Хоча про запас все ж таки взяли дощовики (цікаво, що якщо не використовуєте їх, то можете обміняти при поверненні на якісь товари чи смаколики).

Ми впевнено вирішили рухатися вгору. На собі я мала кофтинку для годування, піддупник (зручно присісти і погодувати дитину на будь-якій поверхні). Зі слінгів на той час у мене був адаптований ерго рюкзак для діток, які ще не сидять самостійно. Його дуже легко і зручно одягати, адже перед тим ми мали слінг-шарф, але мені було важко замотати донечку в нього, тому що вона викручувалася, а я ще мала не багато практики мотання. Хоча десь за місяць після того сходження я таки перейшла на слінг-шарф, бо дівчинка стала важчою і в шарфі мені було набагато зручніше, так як можна було використовувати інші намотки для старших діток, з якими дуже зручно діставати дитину і легко повертати назад до слінгу.

Дуже гарним рішенням чоловіка було орендувати палки, особливо зручно спиратися на них на підйомі та перестраховуватися на спуску, адже дитина спереду усе таки трішки закриває видимість під ногами. З дрібничок, що стали корисними, - це слінгонамисто (ми мали красиві намистинки з лисенятком, хвостика якого донечка любила погризти), той же піддупник який ми постелили під куртку, на яку поклали донечку полежати і змінити підгузок. Я думаю, окуляри від сонця для малечі стали би в нагоді, але ще тоді в нас їх не було. Звичайно, також в нас був із собою змінний одяг, додаткові теплі носочки, гетри на ніжки, підгузки для зміни (ми тоді практикували висаджування, тож їх знадобилось небагато). Також зазначу, що дуже зручно одягати малечі і собі термоодяг, щоб не пітніти під час активних рухів, адже на вітру внаслідок цього може бути холодно, а коли одягаю "термо", то не боюся, що дитина змерзне.

Вага моєї квіточки була близько 8 кг (вже досить велика), але коли дитина гарно примотана і переноска вам підходить, то вага практично не відчувається (майже як підійматися самостійно). Але от співати їй на підйомі було таки важкенько :) Проте найголовніша перевага слінгоносіння - це ваше тепло і любов, бо діти це добре відчувають і заспокоюються.


Ще до народження донечки я багато чула від інших батьків, що вони не подорожують з дітьми, бо для них це не відпочинок. Але для мене це неймовірний час, проведений разом з усією родиною без щоденних домашніх турбот. Відкривайте карту, серце і подорожуйте зі своїми маленькими щастячками - це прекрасно, хоч і бувають сюрпризи :)


Іванна Коваль,

слінгомама, ілюстраторка

274 перегляд

© 2016-2020 Okrosh® Всі права захищені